середа, 15 лютого 2017 р.

Матеріали на конкурс "Фактів"- "Діти про війну і про мир"

   Доброго дня!    
Нещодавно дізналася про  конкурс «ФАКТІВ» «Війна і мир очима  дітей». Плакала, коли читала , що переживають діти, які живуть у зоні військових дій.
      Наші діти знають про війну небагато.  Інколи дорослі читають їм оповідання про війну, вони грають в комп’ютерні “стрілялки»  та  у «війнушку», приходять до нас волонтери,  учасники АТО.

      На щастя, у нас не стріляють і наші діти спокійно ходять до дитсадка. Але вчора мама Насті  розповіла  про медсестру,  яка  не боялася, рятувала поранених  бійців  і її  вбили. Дівчинка зі сльозами на очах розповідала про це іншим дітям  групи. Ніхто з дітей не залишився байдужим і просили мене розповісти їм про цю мужню  жінку – справжнього героя.  Я  дізналася, що мова йшла про санінструктора Наталію  Хоружу,  яка загинула 2 лютого  під  вогнем терористів, коли рятувала поранених бійців на передовій.  Знахабнілий  ворог  прицільно розстріляв машину з Червоним хрестом.  На тій війні вона була лише 5 місяців, але  зуміла спасти багато життів. Була  доброю, лагідною, завжди допомагала слушною порадою. Наталя не встигла отримати свою  нагороду  за відвагу, до якої була представлена, отримає її вже  посмертно. У неї залишилась дочка, яка може гордитися такою мамою! Вічна пам’ять та слава цій героїчній жінці!  
  А ще  в  Україні понад  2000  жінок визнані учасниками бойових дій. Справді кажуть, коли в інших народів героїчні жінки лише трапляються, то в Україні тільки такі і народжуються.
      Ніколи не сподівалась на таку реакцію своїх маленьких вихованців, коли розповідала їм про цю мужню жінку. Їм було не лише цікаво,  вони пропустили цю історію через свої маленькі сердечка. Що ж ми можемо  зробити, ми ж не вміємо писати, хвилювались вони. А тоді мудрі дівчатка запропонували привітати дочку мужньої  Наталі з жіночим святом подаруночком, зробленим своїми руками, та ще раз  нагадати , що вона може пишатися такою героїчною мамою. Добре було  б, якби ця  дівчина  дізналась про  подарунок від наших дітей.
      Не знаю , чи потрібно розповідати дошкільнятам  про  справжню війну?  Як, не травмуючи ніжні дитячі душі, розповісти дітям про війну?  Відповідь  підказує саме життя. 

 Вихователь  Наталія  Олександрівна  та діти старшої групи ДНЗ № 3 
м. Прилук. Чернігівської області.


Немає коментарів:

Дописати коментар